Захворювання, що передаються статевим шляхом: як захиститися та не вірити міфам

Секс — природна частина життя, але він може бути пов’язаний не лише із задоволенням, а й із певними ризиками для здоров’я. Деякі інфекції передаються під час вагінального, анального та навіть орального сексу. При цьому людина може почуватися абсолютно здоровою і навіть не підозрювати, що має інфекцію.

Як зрозуміти, що існує ризик зараження? Чи захищає презерватив від усіх захворювань? Чи можна заразитися під час орального сексу? І чи правда, що інфекції завжди помітні за симптомами?

Розберімося, які захворювання передаються статевим шляхом, як зменшити ризик зараження та які поширені міфи варто залишити в минулому.

Що таке інфекції, які передаються статевим шляхом?

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), — це група захворювань, які можуть поширюватися під час сексуального контакту. Їх спричиняють бактерії, віруси та паразити.

До найвідоміших належать:

• Хламідіоз. Бактеріальна інфекція, яка часто не має помітних симптомів. Без лікування може спричинити запальні захворювання органів малого таза та проблеми з репродуктивним здоров’ям.
• Гонорея. Може викликати незвичні виділення, біль або печіння під час сечовипускання. Іноді перебігає без симптомів.
• Сифіліс. Інфекція, яка на різних стадіях може проявлятися виразками, висипаннями та ураженням внутрішніх органів.
• Генітальний герпес. Вірусна інфекція, що може спричиняти пухирці, виразки або болючі подразнення. Вірус залишається в організмі й може періодично активуватися.
• Вірус папіломи людини (ВПЛ). Дуже поширена група вірусів. Деякі типи можуть спричиняти генітальні кондиломи, інші пов’язані з розвитком онкологічних захворювань.
• ВІЛ. Вірус, який уражає імунну систему. Сучасна терапія дозволяє людям із ВІЛ жити повноцінним життям, а за стійкого невизначуваного вірусного навантаження статевої передачі вірусу не відбувається.
• Трихомоніаз. Паразитарна інфекція, яка може супроводжуватися свербежем, подразненням і незвичними виділеннями.

Окремо варто пам’ятати про вірусні гепатити B і C: гепатит B може передаватися статевим шляхом, а ризик передачі гепатиту C під час сексу залежить від обставин і контакту з кров’ю.

Як можна заразитися?

Найчастіше інфекції передаються під час незахищеного вагінального, анального або орального сексу. Але цим способи передачі не обмежуються.

Ризик може виникнути також через:

• контакт слизових оболонок і шкіри в інтимній зоні;
• контакт із виразками або висипаннями, спричиненими інфекцією;
• спільне використання секс-іграшок без належного очищення та зміни презерватива;
• контакт із зараженою кров’ю — для окремих інфекцій.

Важливо: відсутність проникнення не завжди означає відсутність ризику. Деякі інфекції можуть передаватися через контакт шкіри та слизових оболонок.

Симптоми: на що звернути увагу?

ІПСШ не завжди проявляються одразу. Деякі інфекції тривалий час не викликають жодних помітних змін. Саме тому орієнтуватися лише на самопочуття небезпечно.

Можливі симптоми:

• печіння або біль під час сечовипускання;
• незвичні виділення зі статевих органів;
• свербіж, подразнення або почервоніння;
• висипання, пухирці чи виразки в інтимній зоні;
• біль унизу живота;
• дискомфорт під час сексу;
• біль або виділення з прямої кишки;
• збільшення лімфатичних вузлів або незвичний висип.

У жінок деякі інфекції можуть нагадувати звичайне запалення або взагалі не мати симптомів. У чоловіків також можливий безсимптомний перебіг.

Якщо помітили підозрілі зміни, не варто самостійно підбирати антибіотики чи чекати, поки все мине. Потрібно звернутися до лікаря та пройти відповідні обстеження.

Як захиститися від інфекцій під час сексу?

Повністю виключити всі ризики можна не завжди, але є перевірені способи суттєво їх зменшити.

1. Використовуйте презервативи

Презерватив — один із найефективніших засобів профілактики багатьох ІПСШ, зокрема ВІЛ, гонореї та хламідіозу.

Важливо використовувати його правильно:

• надягати до початку сексуального контакту;
• використовувати новий презерватив для кожного акту;
• не використовувати один презерватив повторно;
• обирати сумісний лубрикант, наприклад на водній або силіконовій основі.

Проте презерватив не забезпечує абсолютного захисту від інфекцій, які можуть передаватися через ділянки шкіри, не прикриті ним. Це стосується, зокрема, герпесу, ВПЛ і сифілісу за наявності виразок поза зоною покриття.

2. Проходьте обстеження

Тестування важливе навіть тоді, коли нічого не турбує. Які саме аналізи потрібні та коли їх робити, залежить від виду сексуальних контактів, можливого ризику та часу після нього.

Для діагностики можуть використовувати:

• аналізи крові;
• аналіз сечі;
• мазки або спеціальні тести з відповідних ділянок тіла.

Після орального чи анального сексу лікар може рекомендувати обстеження не лише статевих органів, а й горла або прямої кишки.

3. Зробіть рекомендовані щеплення

Існують вакцини, які допомагають захиститися від деяких інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Насамперед це:

• вакцинація проти вірусу папіломи людини (ВПЛ);
• вакцинація проти гепатиту B.

Щеплення проти ВПЛ особливо важливе для профілактики типів вірусу, пов’язаних із розвитком раку шийки матки та деяких інших онкологічних захворювань.

4. Обговорюйте сексуальне здоров’я з партнером

Розмова про аналізи, попередні діагнози та захист — це не прояв недовіри. Це нормальна відповідальність обох людей.

Якщо в одного з партнерів виявили ІПСШ, іншому також може знадобитися обстеження та лікування. Інакше можливе повторне зараження.

5. Не ігноруйте симптоми

Якщо з’явилися незвичні виділення, висипання, виразки, біль або печіння, краще тимчасово утриматися від сексуальних контактів і звернутися до лікаря. До з’ясування ситуації не варто покладатися лише на презерватив як на вирішення проблеми.

7 популярних міфів про статеві інфекції

Міф 1. Якщо немає симптомів, людина здорова.

Неправда. Багато ІПСШ можуть перебігати безсимптомно. Людина може не знати про інфекцію та передавати її партнеру.

Міф 2. Під час орального сексу заразитися неможливо.

Неправда. Через оральний секс можуть передаватися гонорея, сифіліс, герпес, ВПЛ та деякі інші інфекції.

Міф 3. Презерватив захищає абсолютно від усіх захворювань.

Неправда. Він суттєво знижує ризик багатьох інфекцій, але не повністю захищає від тих, що передаються через контакт шкіри поза ділянкою покриття.

Міф 4. Інфекції передаються тільки під час проникнення.

Неправда. Деякі збудники можуть передаватися під час контакту слизових оболонок або шкіри інтимної зони.

Міф 5. Якщо партнер виглядає здоровим, можна не хвилюватися.

Зовнішній вигляд не показує, чи є в людини інфекція. Достовірніше орієнтуватися на результати відповідних тестів.

Міф 6. Після сексу достатньо помитися або використати антисептик.

Неправда. Звичайна гігієна корисна, але вона не знищує інфекції, які вже потрапили в організм. Спринцювання та агресивні антисептики можуть подразнювати слизові оболонки й порушувати їхній природний захист.

Міф 7. Усі статеві інфекції невиліковні.

Неправда. Багато бактеріальних і паразитарних ІПСШ можна вилікувати за допомогою правильно підібраних препаратів. Вірусні інфекції, такі як герпес і ВІЛ, не мають способу повністю вивести вірус з організму, але їх можна контролювати лікуванням.

Що робити після незахищеного сексу?

Якщо презерватив порвався або стався незахищений контакт, не потрібно панікувати, але й ігнорувати ситуацію не варто.

1. Оцініть можливий ризик разом із медичним фахівцем.
2. Обговоріть, які аналізи потрібні та в які строки їх краще здати.
3. Якщо був можливий контакт із ВІЛ, терміново зверніться по постконтактну профілактику (PEP). Її потрібно почати якомога швидше, бажано протягом перших 24 годин і не пізніше ніж через 72 години після контакту.
4. Не приймайте антибіотики самостійно «для профілактики».
5. До з’ясування результатів обстеження використовуйте бар’єрний захист або утримайтеся від сексу.

Постконтактна профілактика ВІЛ — це курс спеціальних препаратів, який за призначенням лікаря приймають протягом 28 днів. Це не універсальний засіб від усіх статевих інфекцій.

Чи можна вилікуватися від ІПСШ?

У багатьох випадках — так. Хламідіоз, гонорея, сифіліс і трихомоніаз лікуються спеціальними препаратами. Але схема лікування залежить від конкретного збудника, стадії інфекції та інших обставин.

Вірусні інфекції мають свої особливості:

• ВІЛ можна ефективно контролювати антиретровірусною терапією;
• генітальний герпес можна лікувати препаратами, які зменшують прояви та частоту загострень;
• ВПЛ у більшості випадків зникає самостійно, але деякі його типи можуть спричиняти небезпечні зміни, які потребують спостереження та лікування.

Не варто соромитися звернення до лікаря. ІПСШ — це медична проблема, а не привід для осуду. Чим раніше виявити інфекцію, тим більше шансів уникнути ускладнень.

Висновок: відповідальність — найкращий захист

Сексуальне життя може бути приємним і безпечним, якщо не нехтувати власним здоров’ям та здоров’ям партнера. Презервативи, вакцинація, своєчасне тестування та відкрите спілкування допомагають значно зменшити ризик зараження.

Не варто вірити міфам, орієнтуватися лише на зовнішній вигляд партнера або займатися самолікуванням. Якщо є сумніви — краще пройти обстеження, ніж ризикувати здоров’ям.

Пам’ятайте: турбота про сексуальне здоров’я — це нормальна частина дорослого життя, а не привід для сорому.